Спроби відродження традиції олімпійських змагань проводилися починаючи з XV століття. Існує думка, що поняття про Олімпійські ігри повернув до сфери загального усвідомлення видатний італійський державний діяч епохи Відродження Матео Пальмієрі.
У XVІІ ст. на основі ідей Роберта Довера почали проводити Котсволдські ігри, які святкували як Олімпійські майже 200 років.
Впродовж XІХ ст. ігри на зразок Олімпійських організовували у Греції, Великій Британії та Франції. Проте вони не знаходили достатньої підтримки до 1894 року, коли був сформований Міжнародний олімпійський комітет.
У XVІІ ст. на основі ідей Роберта Довера почали проводити Котсволдські ігри, які святкували як Олімпійські майже 200 років.
Впродовж XІХ ст. ігри на зразок Олімпійських організовували у Греції, Великій Британії та Франції. Проте вони не знаходили достатньої підтримки до 1894 року, коли був сформований Міжнародний олімпійський комітет.
Перші ігри відбулися 1896 року в Афінах (Греція). Відтоді Олімпійські ігри проводяться кожних чотири роки. Ігри 1916, 1940 та 1944 років було скасовано через Першу та Другу світову війну.
З 1924 року проводяться дві Олімпіади: Літня та Зимова. Починаючи з 1994 року Зимові Олімпійські ігри проходять у різні роки з Літніми. Проміжок між двома Олімпіадами називають олімпійським циклом.
Олімпійський девіз
Олімпіади проводяться під гаслом «Citius, altius, fortius», що в перекладі з латини значить «Швидше, вище, сильніше», запропонованим католицьким ченцем Анрі Дідоном.Іншим популярним гаслом олімпіад є вираз «Головне не перемога, а участь». Олімпійська символіка
Емблемою олімпіад є п'ять переплетених кілець різного кольору, які символізують п'ять різних континентів. Олімпійський прапор — полотнище із зображенням олімпійської емблеми на білому тлі. Підіймається на відкритті Олімпійських ігор, опускається під час церемонії закриття. Під час Олімпіад горить олімпійський вогонь, який запалюють в Олімпії й приносить до місця проведення олімпіади естафетою олімпійського вогню. Починаючи з 1968 року кожна олімпіада має свій олімпійський талісман.
З 1924 року проводяться дві Олімпіади: Літня та Зимова. Починаючи з 1994 року Зимові Олімпійські ігри проходять у різні роки з Літніми. Проміжок між двома Олімпіадами називають олімпійським циклом.
Олімпійський девіз
Олімпіади проводяться під гаслом «Citius, altius, fortius», що в перекладі з латини значить «Швидше, вище, сильніше», запропонованим католицьким ченцем Анрі Дідоном.Іншим популярним гаслом олімпіад є вираз «Головне не перемога, а участь». Олімпійська символіка
Емблемою олімпіад є п'ять переплетених кілець різного кольору, які символізують п'ять різних континентів. Олімпійський прапор — полотнище із зображенням олімпійської емблеми на білому тлі. Підіймається на відкритті Олімпійських ігор, опускається під час церемонії закриття. Під час Олімпіад горить олімпійський вогонь, який запалюють в Олімпії й приносить до місця проведення олімпіади естафетою олімпійського вогню. Починаючи з 1968 року кожна олімпіада має свій олімпійський талісман.
Церемонії
Найважливішими церемоніями Олімпійських ігор є церемонія відкриття, церемонія нагородження олімпійських чемпіонів та призерів та церемонія закриття.
Церемонія відкриття Олімпійських ігор - масове театралізоване шоу, яке приваблює до себе найбільшу телевізійну аудиторію. Кожна країна-організатор намагається в цьому шоу показати світу свою культуру. Церемонія відкриття проводиться зазвичай на Олімпійському стадіоні. Окрім яскравої театралізованої вистави вона включає в себе парад олімпійців. За традицією парад відкривають олімпійці Греції, а замикають олімпійці країни-організатора. Ігри урочисто відкривають високоставлені урядовці країни-організатора. Представники обрані з найкращих атлетів та почесних суддів приносять «олімпійську присягу». Підіймається олімпійський прапор. На знак відкриття ігор в чаші над Олімпійським стадіоном запалюється олімпійський вогонь, принесений олімпійською естафетою.
На церемонії закриття ігор замість впорядкованого параду олімпійці різних країн виходять на стадіон єдиним натовпом, змішавшись між собою. Така традиція була започаткована на Мельбурнській Олімпіаді 1956.
Найважливішими церемоніями Олімпійських ігор є церемонія відкриття, церемонія нагородження олімпійських чемпіонів та призерів та церемонія закриття.
Церемонія відкриття Олімпійських ігор - масове театралізоване шоу, яке приваблює до себе найбільшу телевізійну аудиторію. Кожна країна-організатор намагається в цьому шоу показати світу свою культуру. Церемонія відкриття проводиться зазвичай на Олімпійському стадіоні. Окрім яскравої театралізованої вистави вона включає в себе парад олімпійців. За традицією парад відкривають олімпійці Греції, а замикають олімпійці країни-організатора. Ігри урочисто відкривають високоставлені урядовці країни-організатора. Представники обрані з найкращих атлетів та почесних суддів приносять «олімпійську присягу». Підіймається олімпійський прапор. На знак відкриття ігор в чаші над Олімпійським стадіоном запалюється олімпійський вогонь, принесений олімпійською естафетою.
На церемонії закриття ігор замість впорядкованого параду олімпійці різних країн виходять на стадіон єдиним натовпом, змішавшись між собою. Така традиція була започаткована на Мельбурнській Олімпіаді 1956.
Церемонія закриття Олімпіади включає в себе передачу олімпійського прапора делегації країни-організатора наступних Ігор.
Впродовж Ігор атлети проживають в Олімпійському селищі. Основною спортивною спорудою ігор є Олімпійський стадіон. Крім головного Олімпійського стадіону змагання проводяться в інших спорудах: на стадіонах, треках, стрільбищах, у басейнах, тощо, які отримують право називатися "олімпійськими".
Учасників Олімпійських ігор називають олімпійцями. Спочатку, олімпійцями були тільки чоловіки. Жіночі змагання були включені в програму Олімпіад, починаючи з Ігор 1928 року. Довгий час Олімпійські ігри вимагали строгого аматорського статусу спортсменів. Однак, враховуючи те,що спорт високих досягнень вимагає максимальної віддачі і повної зайнятості, від вимоги аматорства спортсменів стали відмовлятися. Починаючи з 1970-х років МОК переклав рішення про допуск професіональних спортсменів на міжнародні федерації відповідних видів спорту.
Впродовж Ігор атлети проживають в Олімпійському селищі. Основною спортивною спорудою ігор є Олімпійський стадіон. Крім головного Олімпійського стадіону змагання проводяться в інших спорудах: на стадіонах, треках, стрільбищах, у басейнах, тощо, які отримують право називатися "олімпійськими".
Учасників Олімпійських ігор називають олімпійцями. Спочатку, олімпійцями були тільки чоловіки. Жіночі змагання були включені в програму Олімпіад, починаючи з Ігор 1928 року. Довгий час Олімпійські ігри вимагали строгого аматорського статусу спортсменів. Однак, враховуючи те,що спорт високих досягнень вимагає максимальної віддачі і повної зайнятості, від вимоги аматорства спортсменів стали відмовлятися. Починаючи з 1970-х років МОК переклав рішення про допуск професіональних спортсменів на міжнародні федерації відповідних видів спорту.
Починаючи з Ігор 1992 року в Барселоні, кількість олімпійців обмежена певним числом. Для участі в Олімпіаді спортсмен чи команда повинні отримати олімпійську ліцензію. Правила відбору встановлюються окремими федераціями видів спорту. Керівним органом олімпійського руху є Міжнародний олімпійський комітет, скорочено МОК. З 2001 року МОК очолює Жак Рогге (Jacques Rogge).
